задача: як швидко і ефективно вирішувати найскладніші життєві проблеми.
Коли я почав використовувати ці практики в роботі з людьми, то зіткнувся з тим, що, шукачи
витоки своїх проблем, люди раз у раз провалювалися в минуле.
Причому, минуле не з цього життя: ти жінка, а бачиш себе в минулому чоловіком, то це явно не про це життя.
Я намагався з цим розібратися, адже ні наука, ні релігія такого не визнають і не
навчають, а реальність наполегливо продовжувала стукати в моє життя.
Я пояснив це собі, як міг. Ну, правда ж, передаються у спадок гланди і
плоскостопість. Може, і сильні почуття, і вчинки наших предків ми теж
сприймаємо, як свої?
Та й неважливо, чиє це минуле своє чи чуже. Головне, що ми працюємо з цими
«мультиками», і в реальному житті все змінюється.
Таке пояснення мене заспокоїло. Тепер вісті з минулого приймалися легко.
Відпрацьовували їх з учнями і отримували хороші результати.
Але якось прийшов до мене хлопець, тесля. Він мав проблему з батьком, і весь
час його обманювали на гроші. Фраза цього хлопця так і звучала: " Батько нам зрадив,"
Коли я запустив його в пошук, він за годину розплющив очі й розгублено сказав:
- Я син Миколи Другого.
- Звідки знаєш?
- Я так бачу: зелена галявина, білі столи, стільці. Батько стоїть перед якимось
цивільним з борідкою і відрікається від престолу. Навколо сановники, військові, а я
хлопчик. Дивлюся на них і читаю на їхніх обличчях ту саму фразу: "Батечко-цар нам
зрадив".
- Колю, ти віриш в те, що говориш?
- Ні, не вірю. Але я й придумати цього не міг. Знаєте, я навіть зрозумів, чому я люблю
фотоапарат і велосипед.
- Чому?
- У мене вже тоді був і велосипед, і фотоапарат.
А потім з’ясувалося: у генеалогічному дереві Колі не було царської крові. Душа його
прийшла в новий Рід за новим уроком. Отже, це було його реальне минуле, а не минуле його предків.
Я вчений, поважаю чужу думку, але ... істина дорожча. Я зробив пошук, чому
наука і релігія не дають інформацію про минулі життя.
Відповідь була гранично зрозумілою: на певному етапі розвитку ці знання видалили з
нашого суспільства. Розуміючи, що можна прожити багато втілень, людина
ставала байдужою до своєї невдалої реальності.
Вона переставала розвиватися, сподіваючись, що прийде нове життя і все буде по-
іншому.
Заборона на цю інформацію має й інше пояснення: виявляється, можна
прожити лише одне своє життя, пройти всі навчання до кінця і виконати
всі свої завдання. І більше не потребувати нових втілень на Землі.
Тобто потрібно було сконцентрувати людину на якість саме цього життя.
Чому ж я не послухався рішення наших предків і даю нову інформацію?
Працюючи з людьми, стикаєшся з дуже цікавим явищем, яке суттєво
змінює ситуацію. У цьому житті ми знову не виконуємо своє призначення і в
наступному отримуємо такий самий урок, який відмовляємося проходити зараз.
Виникла нова проблема, на яку не можна не відреагувати.
Наприклад, якщо ви закінчили життя самогубством, протягом трьох
подальших життів ви будете його втрачати.
Перший раз ви народитеся мертвим, обвитий пуповиною, втративши захист і
забезпеченість внутрішньоутробного розвитку.
Друге життя ви втратите років у вісім, оточені коханими батьками, бабусями, дідусями.
У наступну житті вас уб’ють сповненого планів у розквіті сил, відірвавши від своїх проєктів, від дружини, від дітей.
Як вам такий урок, котрий навчить вас цінувати життя, якому ви одного разу зрадили. А
як вам перспектива таких умирань? Вас дуже порадують такі плани?
Але життєві уроки можуть бути й більш круті, більш специфічні. Іноді
настільки, що втілюватися в черговий раз ви не захочете. І це проблема багатьох.
Що ж робити в цій ситуації?
Тільки одне: чітко усвідомити свій урок і пройти його на Землі усвідомлено, позбувшись багатьох випробувань неусвідомленого розвитку.
Бог ніколи і нікого не карає. Він створює найкращі умови для розвитку Душі.
... А може, якщо все так складно, узагалі не відкривати це минуле? Не чіпати його?
Досвід школи показує: минуле може відкритися навіть через фразу в розмові,
через почуття, через дію. І, не розуміючи, що це таке, людина проходить крізь
митарства і страждання, які нівелюють її подальше життя.
Усвідомленим розвитком можна позбутися всіх причинно-наслідкових зв’язків і пройти
урок, на який іноді доводиться витрачати кілька життів.
Настала весна Платонового року, прийшов час усвідомленого розвитку. З’явилися
нові можливості. Я просто пропоную їх використовувати.