негативні, і в позитивні ситуації. Що стосується позитивних, то ми їх
розглядати не будемо, оскільки це нормальний стан і до якихось проблемних
наслідків вони не приводять. А ось негативні заслуговують на найпильнішу
нашу увагу.
Негатив просто так не виникає, а, виникнувши, безслідно не йде. Усе
має причину і наслідок.
Її важливо прибрати, щоб наслідок пішов з нашого життя назавжди або взагалі не
виникав.
Причини майбутніх проблем починаються з моменту нашого зачаття.
Є думка, що абортовані діти не мають ДУШІ. Мовляв, там, нагорі
все відомо наперед. І якщо мама позбавляється дитини, то Душі в неї немає.
Досвід Школи усвідомленого розвитку переконує в іншому: ДУША втілюється в
момент зачаття. І кожна абортована дитина повною мірою відчуває, що з нею
роблять, хто робить, зокрема лікарі. До того ж є точна інформація про те, до
яких наслідків приводить діяльність таких лікарів, як вона впливає на власну долю і на здоров’я та долі їхніх дітей.
Але повернемося до моменту зачаття.
Надзвичайно важливо, у якому стані зачата дитина. Якщо дитина зачата у
взаємному коханні, коли плід бажаний для обох батьків, коли дитину чекають незалежно від того, хлопчик це буде чи дівчинка, така дитина буде сповнена сил і енергії.
Така дитина легко народжується. У майбутньому вона стане успішною в різних сферах своєї діяльності та проживе щасливе життя.
Фактично тільки гармонійні пари мають право на продовження роду.
Будь-які інші форми, навіть сильна любов, але тільки з одного боку, створять чимало
страхів, болю і розчарувань.
Украй рідко ви зустрінете людину повну сил, енергії та здоров’я. Більшість
членів нашого суспільства неповноцінні тією чи іншою мірою. І найчастіше причину слід шукати в зачатті.
При цьому є позитивна деталь: з цим можна працювати і багато чого можна
виправити хоча б заднім числом, причому самостійно.
Цікаво під час практик спостерігати, як по-різному втілюється Душа.
Любляча пара привертає до себе Душу заздалегідь. Іноді вона проводить поруч з
майбутніми батьками тривалий час. І, коли виникає момент, вона спокійно
втілюється, добре розуміючи, що батьки на неї чекають.
Абсолютно по-іншому виглядає втілення несподіване, наприклад, при
зґвалтуванні. Душа вихором приноситься звідкись здалеку і довго не може зрозуміти,
як і навіщо вона тут опинилася.
Якщо у мами занепокоєння з приводу вагітності, що з’явилася, це автоматичний
удар по дитині. Саме з таких ситуацій виникають усі майбутні проблеми
підлітка: "Мене не люблять", "На мене не чекають".
Розповім такий випадок:
«Плоду від зачаття три місяці. Мама постійно плаче. Душа дитини залишає своє і
мамине тіла, швидко знаходить батька з іншою жінкою. Дитині все зрозуміло.
Перебуваючи в утробі матері, вона дуже тонко відчуває настрій своїх батьків, а також стан бабусь і дідусів. І якщо зовні останні поводяться тактовно і вголос про свої претензії дітям не заявляють, то це не означає, що майбутні онуки не вловлюють усі найтонші нюанси їхніх переживань.
І знову-таки це призводить до майбутніх проблем у відносинах і здоров’ї.
Серед інструментів практичної ШКОЛИ УСВІДОМЛЕНОГО РОЗВИТКУ є
інструменти пошуку витоків будь-яких життєвих проблем.
Ви вирішуєте реальне завдання сьогоднішнього дня, а його витоки знаходите в ранньому
дитинстві або в моменті свого народження, або у внутрішньоутробному стані, а, буває,
навіть у моменті зачаття.
Людина знаходить і згадує те, що в принципі вона ніколи свідомо не знала.
Найчастіше це негативні події, але нерідко відкривається і позитивне, як
приклад еталонної дії, вчинку.
Наприклад, чітко помітна закономірність між насильницьким зачаттям
(Зґвалтування, пристрасне оволодіння жінкою, секс без кохання) і психічним
станом людини: немає радості в житті, часті депресії.
І як же було приємно дивитися на веселу жінку, яка під час практики
вигукнула:
- Ой, я зрозуміла, чому я люблю спати з піднятими вгору руками. Саме в такій
позі мама у великій любові до тата зачала мене. А я думаю, чому це я піднімаю
вгору руки – і стає так добре на душі, що я з посмішкою засинаю.
Думаю, багато щасливих людей відчувають щось подібне і не розуміють чому.
На жаль, щасливих прикладів один на тисячу. Більше доводиться стикатися
з негативними подіями. Усе Людство – це єдиний організм, який
повільно і важко вдосконалюється.
"Я заїкаюся з раннього дитинства", – каже хлопець.
Пропоную пошук витоків ...
Приблизно через пів години він починає розповідати із заплющеними очима:
- Тато і мама дуже сильно сварилися. Одного разу мама не витримала і пішла до
лікарні робити аборт. Я зрозумів, що мене вб’ють.
"Мамо, не вбивай мене!" – намагався я крикнути, але мій крик застрягав у горлі.
Нічого не виходило. Вона мене не чула.
Я відчував, як вона увійшла до лікарні, я бачив навіть кахельні стіни коридору. Жах
охопив мене, і все тіло похололо.
Потім я чув розмову з лікаркою і ці її слова: "Пізно, люба, у такі терміни
аборт не роблять".
Дивно, але я все розумів, і мені стало легше. Але ще довго потім усередині мами
я здригався від страху і не знаходив спокою.
Ми працювали з ним лише одну годину. Зрізали фразу і одночасно зняли стрес:
"Мамо, не вбивай мене".
Відразу після практики він став говорити краще. Згодом проблема стала майже
непомітною.
У більшості чоловіків, яким повідомляють, що в них народиться дочка проявляється
програма "Якщо у мене не син, то я не крутий мужик!"
Далі все розвивається по-різному. Одні відкрито висловлюють невдоволення і
демонстративно навіть не хочуть бачити свою дочку, інші мовчки миряться і довго
носять свою "образу" в грудях, треті з часом забувають про свою мрію – народження
сина – і щиро радіють, що саме дочка в них народилася, знаходячи в тому багато
явних переваг.
Але як би кожен батько потім себе не поводив, найперший імпульс дитина вже
отримала, і проблема тепер на все життя.
Звучить вона по-різному, але значення те саме:
- Я не потрібна батькові.
- Тато на мене не чекає.
- Тато мене не любить.
І зовсім відчайдушно, проте часто.
А далі все просто:
Перша претензія до батька, яка часто в реальному житті навіть не усвідомлюється,
призводить до претензій до чоловіків. Звідси одвічні проблеми:
"Не можу вийти заміж".
Або раннє розлучення.
А в майбутньому проблема з сином.
І, таким чином, усе життя нанівець.
Ось які причинно-наслідкові зв’язки ми відкриваємо.
У Практичній школі усвідомленого розвитку є інструмент роботи з дітьми, які не прийшли в наше життя.
Це не тільки абортовані діти. Це навіть ті випадки, коли чоловік під якимось
приводом ухилився від свого подружнього обов’язку або дружина зустріла чоловіка
неласкаво.
Робота ця дуже корисна для обох сторін: і дітей, і потенційних батьків.
Часто Душа після невдалого втілення перебуває в пригніченому стані. Вона
так деморалізована, що не може піти на нове втілення.
Практика, у першу чергу, допомагає цим Душам. Надавши реальну допомогу тим,
кому вони спочатку нашкодили, батьки, що не відбулися, теж відчувають потужне полегшення.
Буває тут і багато курйозів.
... - Мамо, подаруй мені машинку, - просить Душа після практики ненародженої
дитини.
- Синку, як же я подарую !? Я ж тебе не народила.
- А ти намалюй машинку і напиши: "Вові".
І мама на повному серйозі береться за малювання.
...- Мамо, як погано, що ти мене не народила. Я ж повинен був догодовувати тебе до
глибокої старості.
А вона й живе одна, у безвиході. І стільки сліз.
У групі була дівчинка, яка ще не виходила заміж. Вона побачила майбутніх своїх
дітей, дізналася їхні імена, зрозуміла, з якою метою вони будуть втілюватися. Сказала, що
після цієї зустрічі навіть не подумає про аборт, які б ситуації в майбутньому не
виникали.
Здається, такі практики не завадили б навіть старшокласникам. І хлопчикам, і
дівчаткам.
Але не завжди після аборту Душі залишаються в спустошеному стані. Деякі
наполегливо стукають, повторюють і повторюють невдалу спробу, тому що їм
потрібні саме ці батьки.
Покажу нюанси такого втілення на прикладі:
«Перший раз Душа прийшла хлопчиком. У батьків було складне фінансове
становище. Тато сказав: "Роби аборт".
Дитина була повна сили та енергії, і хоча перспектива бути вбитою її не радувала,
вона зустріла її мужньо.
Другий раз ця ж Душа прийшли дівчинкою. Тепер татові слова про аборт
сприйнялися дитиною дуже важко. Аборт робив той же лікар, і дитина добре
запам’ятала цього "спеціаліста".
Третій раз та сама Душа прийшла знову дівчинкою, повною страхів і побоювань, але
батьки зустріли звістку про вагітність радісно. При цьому батько почав голосно
заявляти, що в нього буде син.
Саме ці очікування народили в дитини першу проблему:
"Папа мене вб’є, якщо мене побачить".
Саме ця програма в майбутньому викликала в дитини нездорову повноту.
Настав період, коли вагітність потребувала звернутися до лікаря, стати на
елементарний облік.
Прийом вів той самий гінеколог, який робив два попередніх аборти.
Душа дитини миттєво впізнала його й отримала сильний стрес:
"Чим мене знову вб’ють, краще я сама помру".
І на третьому місяці вагітності в мами почалися сильні різі в животі.
У майбутньому ці перші відвідини фахівця принесли безсоння. Дівчинку потім
постійно переслідував той самий кошмар: страшний дядько женеться за нею з ножем
і ось-ось уб’є її.
Уже внутрішньоутробно у неї виникли програми:
"Чоловіки приносять тільки біль"
"Не можна розслаблятися, уб’ють".
Пізніше це створило у дівчинки проблеми з протилежною статтю. Тому і в
тридцять років нормальних стосунків з хлопцями в неї не було.
Далі ще цікавіше.
Батьки обурюються дитиною:
"Ми до неї з душою, а вона насупиться і сидить".
А у дівчинки своя логіка:
"Чого від мене хочуть? Йшла до вас хлопчиком – убили. Другий раз прийшла дівчинкою –
Чекають на хлопчика".
"Чого від мене хочуть", – стає лейтмотивом усього дитинства, а це не приносить
радості ні дитині, ні батькам.
При цьому в дівчинки присутній підсвідомий страх, що тато, який чекав на хлопчика, розгледить, що народилася дівчинка, і уб’є її. Підсвідомість ховає її від батька за шаром жиру.
Друга проблема в дівчинки:
"Я повинна навчитися заробляти", – відгомін перших двох абортів,
мотивованих низьким фінансовим станом сім'ї.
Ось такі реалії зачаття, абортів і батьківських очікувань.
При цьому Душа, що втілюється, і самі батьки отримують ідеально те, що
необхідно для розвитку кожного з них. І ці уроки час уже вивчити.
Ми говоримо, що Земля в майбутньому може бути перенаселена, а цивілізація –
загинути.
Так, таке можливо. Але вихід із цієї ситуації не в абортах і не в штучному
регулюванні кількості населення. Вихід у найвищій культурі, любові й точному
виконанні того, з чим ми прийшли на цю Землю.
Без цих знань ми виглядаємо цивілізованими дикунами.
Потрібно навчитися добре розуміти, чого хоче від нас Бог; у чому полягає завдання мого конкретного життя.
І потрібна величезна усвідомлена довіра до Бога, довіра, яка на Землі так до цих
пір і не з’явилася.
Велика кількість невирішених проблем стоїть перед сучасною сім’єю і кожною
конкретною людиною. І в межах прийнятної в нас форми життя розв’язати
їх практично неможливо.
Безлогічний метод дозволяє пройти ці уроки найкращим чином для кожної ДУШІ.
Скажу відповідально: розбираючись з причинно-наслідковими зв’язками, я ні разу не
виявив жодної несправедливості в цьому житті. Усе настільки справедливо,
настільки красиво влаштовано, що придумати в цьому світі щось більш досконале,
просто неможливо.
Причина в нашому рівні свідомості.
Це потрібно навчитися бачити. Адже все просто: змінюйте свою свідомість, змінюйтеся
самі, і все навколо вас відразу зміниться.
Істина ця стара, але щоб відчути її добре, розповім, як крізь призму
роботи моїх учнів я по-новому почав бачити цей світ.